Украинские народные сказки.

Знакомимся с мировым фольклором в серии "Сказки народов мира". В этом выпуске украинская народная сказка Как вол бегал наперегонки с лошадью.

Как вол бегал наперегонки с лошадью

Встретились однажды в давние, очень давние времена лошадь с волом и завели оживленный разговор о том, кто из них быстрее бегает. Лошадь твердит свое, а вол свое.

- Ты только подумай, - говорил сердито вол лошади, - я побежал бы гораздо быстрее, чем ты, но боюсь, чтобы земля не провалилась подо мной. Ты же знаешь, какой я большой, какая во мне сила!..

- Это тебе так кажется, - улыбаясь, сказал конь. - А если бы дошло до дела, то ничего бы у тебя не вышло.

- А мы можем попробовать, кто быстрее бегает, - решительно махнул рогами вол.

Вот и решили они попробовать свои силы - кто сможет быстрее и дольше бежать. Конь побежал, и вол тоже. Побежали наперегонки.

- Да разве же я хуже коня? Разве же я не перегоню лошадь? - думал вол, сердито размахивая рогами.

Его очень сердило то, что конь побежал гораздо быстрее, чем он. И, не теряя ни минуты времени, продолжил свой бег вол. Бежал бедняга с такой силой, что земля стонала под его ногами.

- Уж бежать, так бежать, - думал вол.

И, пожалуй, все было бы хорошо, если бы у вола по дороге не случилось несчастье... Налетел вол на глубокий ров и, как галушка, полетел на дно.

- Вот я так и думал, что земля провалится подо мной, - жаловался вол.

Полежал да простонал на дне ямы, может, полчаса. Вдруг видит: над рвом стоит какой-то человек.

- Что ты здесь делаешь? Как ты попал в такуюглубокую яму? - улыбаясь, спросил незнакомец.

- Попал - как попал, - процедил сердито вол, - но как отсюда выбраться? Очень уж глубоко, добрый человек!..

Затем вол рассказал человеку о своем споре с конем, а потом со слезами в глазах стал просить и умолять:

- Помоги мне, добрый, выбраться отсюда. Если нет, то я здесь погибну.

- Не бойся, я тебе помогу, - ответил мягким тоном человек.

Потом побежал поскорей домой, запряг своих двух волов в телегу и побежал к той яме, где находился вол. Спустился на дно ямы, привязал вола к телеге и за несколько минут вол уже был на поверхности ямы, на краю.

- Никогда больше не буду я быстро бегать. Пусть бежит лошадь, если она такая хитрая и умная, я буду идти медленно, - заявил сердито вол, прощаясь с человеком.

И с того времени, да и по сегодняшний день, волы никогда быстро не бегают и никуда не спешат...

Перевод специально для сайта pesochnizza.ru

[dropdown_box start="hide" expand_text="Як віл бігав наввипередки з конем" show_more="Читайте українською мовою" show_less="Скрыть"]

Як віл бігав наввипередки з конем. Українська народна казка.

Стрінувся одного разу ще за давніх, дуже давніх часів кінь з волом і завели жваву розмову про те, хто з них скоріше бігає. Кінь твердить своє, а віл своє.

- Ти тільки подумай, - говорив сердито віл до коня, - я побіг би набагато швидше, ніж ти, але боюся, щоб земля не провалилась підо мною. Ти ж знаєш, який я великий, яка в мені сила!..

- Це тобі так здається, - посміхаючись, сказав кінь. - А якби дійшло до діла, то ти нічого не докажеш.

- А ми можемо спробувати, хто швидше бігає, - рішуче махнув рогами віл.

От і рішили вони випробувати свої сили - хто зможе швидше і довше бігти. Кінь рушив собі, а віл собі. Побігли наввипередки.

- Та хіба я гірший від коня? Хіба я не докажу то, що кінь? - думав тепер віл, сердито махаючи рогами.

Його страшенно сердило то, що кінь побіг набагато швидше, ніж він. Та, не гаючи й хвилини часу, рушив у путь і віл. Біг неборак з такою силою, що земля стогнала під його ногами.

- Як бігти, то бігти, - думав собі віл.

І, мабуть, все було б добре, якби вола по дорозі не стрінуло нещастя... Надбіг віл на глибокий рів і, мов галушка, полетів на дно.

- Оце я так і думав, що земля провалиться підо мною, - бідкався тепер віл.

Пролежав і простогнав на дні ями, може, з півгодини. Аж тут бачить: над ровом стоїть якийсь чоловік.

- Що ти тут робиш? Як ти попав у таку глибоку яму? - посміхаючись, запитав незнайомий.

- Попав - як попав, - процідив сердито віл, - але як звідси вибратися? Це ж глибінь, чоловіче добрий!..

Потім віл розповів чоловікові про свою розмову з конем, а потім з сльозами в очах став просити та благати:

- Допоможи мені, чоловіче добрий, вибратися звідси. Якщо ні, то я тут загину.

- Не бійся, я тобі поможу, - відповів лагідним тоном чоловік.

Потім побіг скоренько додому, запряг свої два воли у віз і побіг до тої ями, де знаходився віл. Спустився бічним ходом на дно ями, прив'язав вола до воза і за кілька хвилин віл був уже на поверхні ями, на березі.

- Ніколи більше не буду я швидко бігти. Нехай біжить кінь, якщо він такий хитрий і розумний, я буду йти помалу, - заявив сердито віл, прощаючись з чоловіком.

І від того часу, та і по сьогоднішній день, воли ніколи швидко не бігають і не спішать...
[/dropdown_box]

Сказки народов мира помогут понять культуру и традиции разных стран. Народные сказки заключают в себе наблюдения, мудрость и житейский опыт наших предков, их мировоззрение. Сказка учит смелости, честности, доброте. Пусть народная сказка рассказанная малышу, станет хорошей традицией и сблизит вас с малышом.