Украинская народная сказка
Почему гуси моются в воде,
коты на печи,
а куры в пыли

Жил раз давным-давно человек, у которого были кот, гуси и куры.

Как наступило лето и солнце хорошо припекло, гуси собрались воду искать. Идут, идут, идут. Встретили курочку.

- Куда идете, гуси?

- Ищем воду, потому что большая жажда нас мучит.

- И я пойду с вами, - говорит курочка, ибо солнце так ее пригрело и так жарко ей стало, что даже рот не закрывается...

- Ну, пойдем с нами.

Идут, идут, идут.

Встретили кота.

- Куда идете? - вопрошает кот.

- Ищем воду.

- И я с вами пойду, хорошо?

- Иди.

Идут, идут, идут. Когда и озеро показалось. Гуси сразу поднялись на крылья и полетели в воду. Плавают, купаются, и так им хорошо, что даже гогочут.

Курочка и кот стали на берегу и смотрят. Солнце парит. Очень хотели бы залезть в воду, да боятся... Когда вдруг разглядели в воде таких, как они, кота и курочку.

- Но, раз они не боятся, то чего бы нам бояться?

И прыгнули в воду... Но тут же начали тонуть. Кое-как, с горем пополам выбрались на берег.

Кот посмотрел на озеро, и так ему плохо сделалось, что даже затрясся, вытерся лапками и говорит:

- Не буду я больше так глуп, чтобы лезть в воду. Помоюсь-ка я лучше на печи.

А курочка себе:

- И я не буду, глупая, лезть больше в воду. Лучше помоюсь в пыли.

На том порешили и пошли домой. Курочка запрыгнула в кучу пыли и от радости замахала крыльями.

- Это моя купель! В сто раз лучше, чем вода!

А кот шмыгнул в дом, вскочил на печь, замурчал и начал лапками мыться.

- Не променяю я печь на озеро. На печи не надо плавать.

И с того времени гуси купаются в воде, коты - на печи, а куры в пыли.

А кто не верит, пусть проверит!

Перевод специально для сайта pesochnizza.ru

[dropdown_box start="hide" expand_text="Чому гуси миються у воді, коти на печі, а кури порпаються в поросі" show_more="Читайте українською мовою" show_less="Скрыть"]

Чому гуси миються у воді,
коти на печі,
а кури порпаються в поросі

Жив раз давно-предавно чоловік, котрий мав кота, гусей та кури.

Як наступило літо й сонце добре припекло, гуси зібралися воду шукати. Ідуть, ідуть, ідуть. Зустріли курочку.

- Куди йдете, гуси?

— Шукаємо воду, бо велика спрагота.

— І я йду з вами, — каже курочка, бо й на неї сонце пригріло й дуже тепло їй ся вчинило, що аж рот роззявила...

— Но, ходи з нами.

Ідуть, ідуть, ідуть.

Зустріли кота.

- Куди йдете? — звідає кіт.

- Шукаємо воду.

— І я з вами піду, добре?

— Ходи.

Ідуть, ідуть, ідуть. Раз лиш увиділи озеро. Гуси знялися на крила й полетіли у воду. Плавають, купаються, й так їм добре, що аж гогочуть.

Курочка й кіт стали на березі й дивляться. Сонце парить. Дуже хотіли би залізти у воду, айбо бояться... Раз втямили у воді таких, як вони, кота й курочку.

- Но, коли вони не бояться, то чого би нам боятися?

І поскакали у воду... Але нараз почали тонути. Лиш з бідою вибралися на берег.

Кіт глянув на озеро, й так йому недобре вчинилося, що аж затрясся, втерся лапками та й каже:

- Не буду я більше такий дурний, щоб лізти у воду. Помиюся я й на печі.

А курочка собі:

- І я не буду дурна лізти більше у воду. Ліпше попорпаюся у попелі.

При цьому забралися і йдуть домів. Курочка скочила в купу пороху й од радості замахала крилами.

- Се моя купіль! Сто раз ліпша, як вода!

А кіт шмигнув до хижі, скочив на піч, замурчав і почав лапками митися.

- Не проміняю я піч на озеро. На печі не треба плавати.

І від того часу гуси купаються у воді, коти — на печі, а кури порпаються в поросі.

А хто не вірить, най перевірить!
[/dropdown_box]

1 комментарий к записи “Почему гуси моются в воде, коты на печи, а куры в пыли”